Правильно :)

Визнання основних засобів в бухгалтерському обліку регулюється НП(С)БО 7 «Основні засоби» і даний документ не встановлює критеріїв за сумою для класифікації необоротних активів, тому підприємство самостійно визначає цей критерій і закріплює його в обліковій політиці.

Не правильно :(

Визнання основних засобів в бухгалтерському обліку регулюється НП(С)БО 7 «Основні засоби» і даний документ не встановлює критеріїв за сумою для класифікації необоротних активів, тому підприємство самостійно визначає цей критерій і закріплює його в обліковій політиці.

Не правильно :(

Визнання основних засобів в бухгалтерському обліку регулюється НП(С)БО 7 «Основні засоби» і даний документ не встановлює критеріїв за сумою для класифікації необоротних активів, тому підприємство самостійно визначає цей критерій і закріплює його в обліковій політиці.

Не правильно :(

Визнання основних засобів в бухгалтерському обліку регулюється НП(С)БО 7 «Основні засоби» і даний документ не встановлює критеріїв за сумою для класифікації необоротних активів, тому підприємство самостійно визначає цей критерій і закріплює його в обліковій політиці.

Не правильно :(

Визнання основних засобів в бухгалтерському обліку регулюється НП(С)БО 7 «Основні засоби» і даний документ не встановлює критеріїв за сумою для класифікації необоротних активів, тому підприємство самостійно визначає цей критерій і закріплює його в обліковій політиці.

Не правильно :(

Згідно пп.138.3.1 ПКУ амортизація в податковому обліку не розраховується виробничим методом. Але так було до 23.05.2020. Податковою реформою (Закон № 466) в даний пункт внесено зміни і тепер виробничий метод дозволений і за нормами Податкового кодексу.

Не правильно :(

Згідно пп.138.3.1 ПКУ амортизація в податковому обліку не розраховується виробничим методом. Але так було до 23.05.2020. Податковою реформою (Закон № 466) в даний пункт внесено зміни і тепер виробничий метод дозволений і за нормами Податкового кодексу.

Не правильно :(

Згідно пп.138.3.1 ПКУ амортизація в податковому обліку не розраховується виробничим методом. Але так було до 23.05.2020. Податковою реформою (Закон № 466) в даний пункт внесено зміни і тепер виробничий метод дозволений і за нормами Податкового кодексу.

Правильно :)

Згідно пп.138.3.1 ПКУ амортизація в податковому обліку не розраховується виробничим методом. Але так було до 23.05.2020. Податковою реформою (Закон № 466) в даний пункт внесено зміни і тепер виробничий метод дозволений і за нормами Податкового кодексу.

Не правильно :(

За п. 44.3 ПКУ строк зберігання документів, на основі яких складені податкові декларації юросіб, - 1825 днів з дати подання такої декларації (а для трансфортного ціноутворення та КІК - 2555 дні).

Правильно :)

За п. 44.3 ПКУ строк зберігання документів, на основі яких складені податкові декларації юросіб, - 1825 днів з дати подання такої декларації (а для трансфортного ціноутворення та КІК - 2555 дні).

Не правильно :(

За п. 44.3 ПКУ строк зберігання документів, на основі яких складені податкові декларації юросіб, - 1825 днів з дати подання такої декларації (а для трансфортного ціноутворення та КІК - 2555 дні).

Не правильно :(


За п. 44.3 ПКУ строк зберігання документів, на основі яких складені податкові декларації юросіб, - 1825 днів з дати подання такої декларації (а для трансфортного ціноутворення та КІК - 2555 дні).

Правильно :)

За п. 134.1.1 ПКУ в разі отримання доходу до 40 млн. грн в рік (включно) компанія може не застосовувати різниці. І так як в 2023 році у компанії вже не буде виконуватися критерій про обов'язкове застосування різниць, то компанія може відмовитися від їх застосування вже в 2023 році.

Не правильно :)

За п. 134.1.1 ПКУ в разі отримання доходу до 40 млн. грн в рік (включно) компанія може не застосовувати різниці. І так як в 2023 році у компанії вже не буде виконуватися критерій про обов'язкове застосування різниць, то компанія може відмовитися від їх застосування вже в 2023 році.

Не правильно :(

За п. 134.1.1 ПКУ в разі отримання доходу до 40 млн. грн в рік (включно) компанія може не застосовувати різниці. І так як в 2023 році у компанії вже не буде виконуватися критерій про обов'язкове застосування різниць, то компанія може відмовитися від їх застосування вже в 2023 році.

Не правильно :(

За п. 134.1.1 ПКУ в разі отримання доходу до 40 млн. грн в рік (включно) компанія може не застосовувати різниці. І так як в 2023 році у компанії вже не буде виконуватися критерій про обов'язкове застосування різниць, то компанія може відмовитися від їх застосування вже в 2023 році.

Не правильно :(

За п. 14.1.138 ПКУ, об'єкти до 20000 грн (включно) не вважаються основними засобами і не амортизуються в податковому обліку. У нашому випадку первісна вартість необоротного активу - 10000 грн (ПДВ не включається в собівартість за НП(С)БО 7), тому такий об'єкт не амортизується в податковому обліку, а включається до витрат повністю за проведеннями в бухгалтерському обліку.

Не правильно :(

За п. 14.1.138 ПКУ, об'єкти до 20000 грн (включно) не вважаються основними засобами і не амортизуються в податковому обліку. У нашому випадку первісна вартість необоротного активу - 10000 грн (ПДВ не включається в собівартість за НП(С)БО 7), тому такий об'єкт не амортизується в податковому обліку, а включається до витрат повністю за проведеннями в бухгалтерському обліку.

Не правильно :(

За п. 14.1.138 ПКУ, об'єкти до 20000 грн (включно) не вважаються основними засобами і не амортизуються в податковому обліку. У нашому випадку первісна вартість необоротного активу - 10000 грн (ПДВ не включається в собівартість за НП(С)БО 7), тому такий об'єкт не амортизується в податковому обліку, а включається до витрат повністю за проведеннями в бухгалтерському обліку.

Правильно :)

За п. 14.1.138 ПКУ, об'єкти до 20000 грн (включно) не вважаються основними засобами і не амортизуються в податковому обліку. У нашому випадку первісна вартість необоротного активу - 10000 грн (ПДВ не включається в собівартість за НП(С)БО 7), тому такий об'єкт не амортизується в податковому обліку, а включається до витрат повністю за проведеннями в бухгалтерському обліку.

Правильно :)

Згідно п. 16 НП(С)БО 9 однаковий метод списання повинен бути тільки для одиниць, у яких однакове призначення і однаковий спосіб використання, отже для канцелярії і палива можуть використовуватися різні методи, але які методи для яких видів запасів використовуються повинно бути закріплено в обліковій політиці.

Не правильно :(

Згідно п. 16 НП(С)БО 9 однаковий метод списання повинен бути тільки для одиниць, у яких однакове призначення і однаковий спосіб використання, отже для канцелярії і палива можуть використовуватися різні методи, але які методи для яких видів запасів використовуються повинно бути закріплено в обліковій політиці.

Правильно :)

При списанні зіпсованих товарів можуть загрожувати компенсуючі податкові зобовʼязання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ, бо такі товари можуть розглядатися як використані не в господарській діяльності, якщо при їх придбанні (виготовленні) було право віднести вхідний ПДВ до податкового кредиту. При цьому базу оподаткування визначають за п. 189.1 ПКУ. Процитуємо цей пункт: «У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання».

Не правильно :(

При списанні зіпсованих товарів можуть загрожувати компенсуючі податкові зобовʼязання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ, бо такі товари можуть розглядатися як використані не в господарській діяльності, якщо при їх придбанні (виготовленні) було право віднести вхідний ПДВ до податкового кредиту. При цьому базу оподаткування визначають за п. 189.1 ПКУ. Процитуємо цей пункт: «У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання».

Не правильно :(

При списанні зіпсованих товарів можуть загрожувати компенсуючі податкові зобовʼязання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ, бо такі товари можуть розглядатися як використані не в господарській діяльності, якщо при їх придбанні (виготовленні) було право віднести вхідний ПДВ до податкового кредиту. При цьому базу оподаткування визначають за п. 189.1 ПКУ. Процитуємо цей пункт: «У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання».

Не правильно :(

При списанні зіпсованих товарів можуть загрожувати компенсуючі податкові зобовʼязання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ, бо такі товари можуть розглядатися як використані не в господарській діяльності, якщо при їх придбанні (виготовленні) було право віднести вхідний ПДВ до податкового кредиту. При цьому базу оподаткування визначають за п. 189.1 ПКУ. Процитуємо цей пункт: «У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання».